Інгаляція — це метод введення лікарських засобів шляхом їх вдихання. 

Основною метою інгаляційної терапії є досягнення максимального місцевого терапевтичного ефекту в дихальних шляхах при мінімальному ризику побічних ефектів. Диспергування препарату, яке відбувається при утворенні аерозолю, збільшує загальний об’єм лікувальної суміші, поверхню її контакту з ураженими ділянками тканин, а це суттєво збільшує ефективність.

Принцип інгаляційної терапії — введення високих доз препаратів у дрібнодисперсній аерозольній формі безпосередньо у бронхи, з метою отримання фармакодинамічного ефекту через короткий період часу.

Показаннями для застосування інгаляцій є:

• гострі та хронічні захворювання слизової оболонки носа, глотки, зіва, гортані, трахеї, бронхів, які супроводжуються утворенням густого харкотиння, що важко відкашлюється
• бронхіальна астма
• хронічна пневмонія, пневмосклероз. 

Протипоказаннями до проведення інгаляційної терапії є:

• кровохаркання
• активні форми туберкульозу дихальних шляхів
• новоутворення в бронхах і легенях
• хвороби серцево-судинної системи з недостатністю кровообігу ІІБ-ІІІ стадії
• підвищена чутливість до препарату.

Як підготуватися до процедури?

1. Процедуру необхідно проводити через 1,5 години після прийому їжі або фізичного навантаження.
2. Перед процедурою не можна полоскати рот антисептиками або приймати відхаркувальні препарати.
3. Не куріть хоча б за годину до інгаляції.
4. Одягніть одяг, який не обмежує дихання.

Частота інгаляцій та їх кількість на курс визначається лікарем.