Лікувально-діагностичний центр «Клініка святого Луки»

Івано-Франківського Архієпархіального Управління УГКЦ

«Гімнастика, фізичні вправи, ходьба повинні міцно ввійти в повсякденний побут кожного, хто хоче зберегти працездатність, здоров’я, повноцінне і радісне життя». 

(Гіппократ)

Лікар-ендокринолог займається вивченням гормональної функції організму, проводить діагностику і лікування захворювань, які пов’язані з порушенням вироблення тих чи інших гормонів та їх впливом на органи людини. Всі процеси в організмі людини відбуваються під впливом ендокринної системи. Під дією гормонів відбувається закладка органів репродуктивної системи, ріст і розвиток організму. Ендокринна система впливає на психоемоційне та фізичне здоров’я, на обмінні процеси, а також на здатність до зачаття, виношування і народження дитини.

Цукровий діабет за поширеністю посідає третє місце у світі після серцево-судинних та онкологічних хвороб. На жаль, кожні шість секунд діагностують два нових випадки цукрового діабету й одну смерть від його ускладнень.  Сліпота, інфаркт міокарда, інсульт, гангрена нижніх кінцівок, ураження нирок — ускладнення, до яких може призвести захворювання. Тому на сьогодні широко привертається увага до цієї недуги. На думку експертів, діабет – не вирок, а спосіб життя і чим швидше виявити захворювання, тим легшим буде лікування. Одним з важливих компонентів надання допомоги є постійна співпраця лікаря і пацієнта із розробкою індивідуалізованих схем лікування недуги: постійним контролем харчування, грамотним підходом до фізичного навантаження, адекватно корегованої медикаментозної терапії.

Лікарі-ендокринологи особливу увагу приділяють питанням наслідків йодного дефіциту в умовах Прикарпаття, розглядаючи його як вирішення однієї з глобальних проблем здоров’я людей. Спектр йододефіцитних захво­рювань у кожному віці має свої особливості: для плоду – це спонтанні викиди, мертвонароджуваність, вроджені вади розвитку, перинатальна смертність; для немовляти – вроджений гіпотиреоз, дитяча смертність, при вира­женому дефіциті йоду – ендемічний неврологічний крети­нізм; у дітей та підлітків – це затримка фізичного і психіч­ного розвитку, юнацький гіпотиреоз, зростання патологічних змін щитоподібної залози, час­тоти виникнення вузлових форм зобу, аутоімунного тиреоїдиту тощо, висока захворюваність та схильність до хронічних захворювань, погіршення інтелектуальних здібностей, у дівчаток-підлітків – порушення у становленні репродуктивної сис­теми; у вагітних – не виношування вагітності, передчасні пологи, у решти дорослих – гіпотиреоз, зоб, зниження ро­зумової функції, підвищена сприйнятливість до радіа­ційного опромінення, безпліддя. Найфатальнішим нас­лідком дефіциту йоду є народження розумово неповноцінних дітей. Окремою групою ризику є вагітні жінки. Кількість ва­гітних із цією патологією щорічно зростає, що можна по­в'язати з відсутністю своєчасної профілактики існуючого на території нашої держави йодного дефіциту.

Після аварії на ЧАЕС в 1986 р., патологія щитоподібної залози посіла перше місце серед усіх ендокринопатій в Україні та на Прикарпатті. Чорнобильська катастрофа додала нових аспектів проблемі, зокрема щодо впливу малих доз опромінення та підвищення захворюваності на рак щитоподібної залози. 

Ендокринолог підходить комплексно до вирішення поставленого перед ним завдання. Відділення надає спеціалізовану допомогу з ендокринними захворюваннями, такими як:

  • цукровий діабет 1 типу, 2 типу;
  • дифузний токсичний зоб;
  • гіпотиреоз;
  • вузлові захворювання щитоподібної залози;
  • захворювання паращитоподібних залоз (гіперпаратиреоз,гіпопаратиреоз);
  • підгострий тиреоідит; аутоімунний тиреоідит;
  • хронічна наднирникова недостатність;
  • гормонально-активні пухлини наднирникових залоз (феохромацитома, альдостерома, синдром Іценко-Кушинга);
  • гормонально-активні пухлини гіпофіза (акромегалія, пролактинома, Хвороба Іценко-Кушинга);
  • нецукровий діабет;
  • ендокринний остеопороз;
  • ожиріння;
  • порушення статевого розвитку (ранній статевий розвиток. Затримка статевого розвитку);
  • безплідність;
  • гіперандрогенія;
  • клімактеричний синдром.

Пріоритетні напрямки роботи відділення

Діагностика, профілактика та лікування цукрового діабету та його хронічних мікросудинних (синдром діабетичної стопи, ретинопатія, нефропатія) і макросудинних (інфаркт міокарда, інсульт) ускладнень, нейропатій

Діагностика вузлових захворювань щитоподібної залози: диференціація доброякісної або злоякісної природи вузлових утворень, інтерпретація результатів біопсії та оцінка молекулярних маркерів, початкового ризику і проведення скринінгових процедур для виявлення злоякісного новоутворення.

Робота з раннього виявлення цукрового діабету в осіб з факторами ризику:

  • Артеріальна гіпертензія
  • Дисліпідемія
  • Ожиріння
  • Цукровий діабет
  • Куріння
  • Обтяжений сімейний анамнез цукрового діабету, раптової смерті, ураження периферичних артерій
  • Не виношування вагітності.

За допомогою клінічних, лабораторних, інструментальних методів досліджується функціональний стан залоз внутрішньої секреції та ускладнення зі сторони інших органів і систем організму при порушеннях діяльності означених залоз.

У відділі здійснюється моніторинг рівня глюкози у крові, добової глюкозурії та протеїнурії, визначається рівень глікозильованого гемоглобіну; досліджуються біохімічні показники (креатинін, сечовина, швидкість клубочкової фільтрації, АсАТ, АлАТ, ліпідограма, білки крові та ін.), що відображають стан вуглеводного, ліпідного обміну, функцію нирок і печінки при ендокринних захворюваннях.

У відділі ендокринології застосовуються сучасні інструментальні, гормональні методи дослідження:

  • ультразвукова діагностика захворювань щитоподібної залози та серця, органів черевної порожнини, нирок, статевих органів;
  • добове моніторування артеріального тиску, ЕКГ;
  • визначення гормональних показників (рівень ІРІ, С-пептид, рівень ТТГ, Т3в. Т4в, АТТПО, кальцитонін, тиреоглобулін крові, паратгормон, віт. Д, кортизол, АКТГ, ФСГ, ЛГ, тестостерон, пролактин крові та ін.  );
  • визначення імунологічних показників;
  • спільно з відділенням функціональної діагностики розроблений та впроваджений у практику новий метод діагностики захворювань щитоподібної залози – еластометрія та еластографія.

Сучасне устаткування центру, апаратурне забезпечення, висококваліфіковані спеціалісти дають змогу проводити багатопрофільні обстеження і лікування в галузі ендокринології, надавати фахову консультативну допомогу пацієнтам із складними діагностичними випадками.